Ти мені не мама, — кажуть дорослі самодостатні чоловіки, водночас чекаючи на безумовну любов, підтримку, прийняття, самовідданість від жінки.

Давайте дослідимо, які функції мами, а які функції дружини? І що ж відбуватиметься якщо дружина виконуватиме функції мами? Як це вплине на сімейне життя? І на що саме це вплине?

Материнська любов безумовна. Вона любить свого сина за те, що він є. За те, що він її син, її синуля, у будь-якому віці. Був, є і буде. Навіть у 40, 60 та 75 років. Такий як є – з усіма плюсами та мінусами. Мама нічого не потребує. Просто любить.

Любов жінки до свого чоловіка інша. Вона ним захоплюється, від нього збуджується. Вона хоче від нього дітей, а для цього їй потрібно почуватися поряд з ним безпечно, розуміти, що він зможе забезпечити її та дітей, як мінімум під час вагітності та спочатку після пологів. Знати, що її чоловік емоційно і матеріально витримуватиме процес вагітності, першого року життя (коли малюк невідлучний від мами і мама є для нього середовищем, що гарантує виживання. У цей період мамі просто необхіден чоловік. Але ми не про це).

Жінка хоче бути поряд із чоловіком, як пара. Як два дорослі повноцінні партнери. Вони мають взаємообмін –  кожен щось віддає і кожен щось отримує.

Візьмемо за приклад секс. Тут все зрозуміло: кожен дає і кожен отримує.

Чи довго витримає пара, де один лише віддає, а інший тільки насолоджується? Чи хочеться таких сексуальних стосунків?

Материнська любов, особливо на ранніх етапах, безкорислива. Мати себе віддає і нічого не вимагає натомість. Безумовна = без жодних умов.

Хочеш приходь, хочеш віддаляйся — я для тебе є, як «середовище».

«Мені зараз погано. Приймай мене, підтримуй і нічого не вимагай. Поки що я нічого не можу тобі дати».

У кожного партнера може бути складний період. Криза, звільнення з роботи, смерть близького, хвороба тощо. Такий період може тривати деякий час. І важливо розуміти, що інший не є безумовним середовищем, що зобов’язаний підживлювати 24/7, постійно тільки підтримувати і нічого не просити натомість. Тимчасово це можливо, тривало ні.

Партнер – не мама. Партнер має свої потреби, свої бажання, свої потреби.

При запиті лише отримувати, але не віддавати, якщо процес кризи одного з партнерів затримується на тривалий період (декілька місяців або рік), у відносинах теж з’являється криза. Тому що стосунки це вклад двох у спільну скарбничку, це кроки один до одного, на зустріч.

Якщо один постійно вкладає, а інший тільки бере — стосунки приречені.

У жінки є свої потреби: їй хочеться уваги чоловіка, турботи, кохання. Вона хоче відчувати себе поряд із ним жінкою. Вона чекає на захоплення, компліменти, залицяння — без цього стосунки в’януть, а сексуальне збудження жінки пропадає.

Бажання пропадає.

Іноді бачу чоловічі висловлювання «я не хочу бачити свою дружину в засмальцьованому старому халаті, з бігудями на голові, недоглянутою».

Таке саме бажання і у жінок щодо чоловіків.

Свого чоловіка кожній жінці хочеться бачити гарним, доглянутим, галантним. Тоді відчуття себе поряд із ним інше. Особливе.

Жінка не може хотіти неголеного, немитого чоловіка з сальним жирним волоссям, крихтами вчорашнього хліба, що застрягли в бороді, з нечищеними зубами. Огидно, вірно?. Про яке збудження може йти мова?

Знаю чоловіків, які вимагають від своєї жінки: «Приймай мене таким, яким я є».

І наче існують якісь подвійні стандарти. Є очікування від жінки краси та доглянутості, розвитку і в той же час сильне бажання, щоб «я був прийнятий будь-яким, у всіх своїх проявах».

Чи є розуміння у чоловіків про потреби жінок у стосунках?

Чи готовий чоловік задовольняти потреби жінки? Чи помічає він їх?

(Важливо зауважити, що я маю на увазі саме рівноцінний взаємний внесок у стосунки. Про готовність жінки вкладати свою частину та готовність чоловіка вкладати та помічати її потреби. А в цій статті розглядаю саме очікування від чоловіків безумовного жіночого прийняття).

Іноді дружина починає виконувати функції мами – повністю звалює всі турботи тільки на себе: сама пере, вигладжує шкарпетки і лямки на трусах, розкладає футболочки рівненько і видає йому “комплектики”, а також перевіряє, чи він привітав дядька з днем ​​народження, сама вибудовує комунікацію з усією ріднею в сім’ї… а він сприймає це як належне, адже є чудовий налагоджений побут. І в той же час зникають подарунки, залицяння, захоплення, побачення, романтика, яскраві емоції, які вони відчувають разом… то в якийсь момент і її збудження до нього зникає. Вона більше не почувається поруч із ним жінкою. Бажаною, чудовою, збуджуючою.

Звичайно, адже за усіма функціями та описом – вона його усиновила.

На консультаціях мене запитують:

— Навіщо їй ці подарунки? Адже я їй даю гроші.

— Навіщо йти в ресторан, адже ми замовляємо суші додому?

— Чого їй не вистачає: повний холодильник і вся шафа переповнена одягом. Яка увага? Вона що не розуміє — адже я зайнятий!

Чоловіки, це про відчуття себе жінкою поряд із вами.

Якщо у стосунках немає романтики, бажання одне одного впізнавати (навіть через 15 років спільного життя), знайомитися заново, фліртувати, отримувати разом нові відчуття, у цих відносинах пропадає збудження…

Пропадає секс.

Смачний, якісний, класний секс.

Там може бути секс із серії «відреагувати». Вставив, кінчив, розійшлися.

Стосунки – це праця двох. В них не приймають безумовно. Умови завжди є. З кожного боку.

І можна домовлятися, чути, помічати одне одного. Підкидати дров. Тоді цей вогонь кохання не згасне багато років.

Щоб знайти більше моїх статей та нотаток підписуйтесь на мене у фейсбуці.